Законодавець заборонив реалізацію нерухомого майна, яким забезпечуються валютні кредити.
В той час коли фінансова ситуація в державі є складною і курс іноземних валют по відношенню до національної грошової одиниці різко збільшився, народні обранці виявили занепокоєність та турботу щодо можливості багатьох громадян України, сплачувати свої грошові зобов’язання за кредитними договорами, укладених в іноземній валюті.
З метою захисту права на житло таких громадян, 03 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який 07 червня 2014 року набув чинності.
Як зазначено в пояснювальній записці до даного Закону, його ціллю та завданням є забезпечення конституційних прав громадян та відновлення довіри до банків та інших фінансових установ, вжиття оперативних заходів та мінімалізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань.
Обґрунтовуючи необхідність прийняття такого Закону, ініціатори зазначили, що з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобов’язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України шляхом встановлення порядку і умов конвертації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України пропонується мінімалізувати негативні наслідки інфляції національної валюти для громадян України та убезпечити зазначених громадян від виникнення скрутної фінансової ситуації.
При детальному дослідженні положень Закону, виявляється, що в ньому є деякі обмеження щодо кола осіб на яких він розповсюджується.
Так нерухоме майно, на яке не може бути звернено примусове стягнення, повинно бути житловим, знаходиться в заставі та/або бути предметом іпотеки, виступати як забезпечення зобов’язань громадянина за споживчими кредитами в іноземній валюті.
Крім того, серед інших умов застосування даного Закону, є те, що нерухоме майно повинно використовуватись як місце постійного проживання позичальника чи майнового поручителя, при цьому у них у власності не повинно знаходитись інше нерухоме майно.
Законодавець також встановив обмеження, щодо загальної площі нерухомого майна, яке не підлягає примусовому стягненню, так вона не повинна перевищувати щодо квартир 140 кв.м, а житлових будинків - 250 кв.м.
Під дію мораторію підпало також інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).
Передбачивши, що банки та інші кредитні установи після введення в дію Закону, одразу виявлять бажання позбавитись проблемних кредитних договорів, законодавець заборонив проводити уступку заборгованості та боргу іншим особам, а саме продажу або передачу таких боргів. Таким чином, позбавивши громадян неприємної процедури спілкування з так званими "колекторськими" компаніями, які в процесі роботи з боржниками використовують методи, які знаходяться на межі законності та беззаконня.
Як довго ж буде тривати накладений Законом мораторій? Згідно прикінцевих положень Закон втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
Тобто законодавець приймаючи даний Закон дав зрозуміти, що в подальшому з його боку будуть вжиті заходи щодо зменшення тяжких наслідків зростання курсу іноземних валют по відношенню до національної валюти. Оскільки не секрет, що укладаючи кредитні договори на придбання житла в іноземній валюті, громадяни при цьому отримують заробітну платню чи будь-який інший дохід в національній валюті і зростання курсу майже вдвічі призвело до подвійного зростання щомісячного платежу по кредиту. Як свідчить судова статистика, в таких ситуаціях, людина просто неспроможна в повному обсязі проводити платежі по кредиту, що в свою чергу призводить до нарахування пені та штрафів за прострочення сплати заборгованості і звернення банком стягнення на заставлене майно боржника.
Підсумовуючи слід зазначити, що Україна, як самостійна держава не вперше стикається з проявами фінансової кризи, і таке явище, як падіння курсу гривні, вже добре знайомо нашим громадянам. Так в 2008 році різке здешевлення гривні по відношенню до долару США, призвело до великої кількості судових справ про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тисячі людей втратили житло та опинились в "борговій ямі". Тому прийняття Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є вчасним кроком влади на допомогу громадянам для забезпечення їх конституційних прав на житло.
Суддя Солонянського районного суду
Стрельников О.О.
_03_03.png)
